Інтуїція -- ніби хороша штука,
Проте все знати теж біда...
Ти можеш біль чужий відчути,
І навіть можеш його розділити...

Мандруючи дорогою до тебе,
Завжди я згадую ту мить,
Коли зустрів тебе я вперше,
І майже зразу закохавсь.

Я хочу зі святом тебе привітати,
Здоров'я багато тобі побажати!
Щоб красивою завжди ти була,
Немов та чарівна ранкова роса!

Зачарувався сьогодні твоєю красою,
Такою величною й такою п'янкою!

Ти мені радість велику принесла,
Й заряд позитиву на довго дала.

Горе мені з вами мої думи,
Важко мені бути з вами,
Стільки болю й горя мені
Завдали ви в цім моїм житті.

Любов непрохана й неждана,
До мене завітала в котрий раз.
І хоч обпечусь я нею в котре,
Її прийму немов у перши раз.

Пробачте, прошу я пробачте,
Мене тупого і нездару,
Який повік втонув в роботі,
Сліпого та повільного,

Рідні стіни, рідний край,
Добре з вами, та не рай.
Манить мене далечінь,
За що дуже вдячний їй!

І як уже це все набридло!
Усі ці п’янки і розмови!
П’ємо за здоров’я? А навіщо?
Здоров’я треба берегти і за нього молитися!

Сьогодні сумно, сумно та й усе...
Уже й не знаю як той сум прогнати.
Сьогодні знову не везе...
Що буде завтра, краще не гадати.