Друк

Цей біль у серці переживу я в котре,
І пройде час, і сонце знов засвітить у душі,
І знову Бог дарує радість у вигляді кохання,
Поверне щастя і бажання далі жить.

А якщо ні, то повернуся в раз у звичний стан,
У стан любові до природи й Світу,
І невідома сила буде надихати пізнавать його,
Багато їздить, подоружувать і милуватись.

Бо теперішні дівчата, то такі неясні й нерозумні,
Сьогодні подобаєшся їй ти, а завтра ні,
Їй інший до вподоби став - дурний, гулящий, нерозумний,
Який не цінить красу та душу в ній, в нього на умі лише "одне" - та й те дурне.

Тому лише на Бога маю я надію,
Свої він плани має на мене,
А поки Світ - той вічний Світ!
Бо завжди буде в ньому що учить!


24 липня 2014 року

Перегляди: 582